Чернігів - місто легенд та храмів.Частина перша

Минулого мені вже довелось відвідати Чернігів в рамках своєї першої подорожі. Тоді я був ще практично "зеленим" та недосвідченим в плані подорожей приміськими поїздами, що й посприяло тому, що моє перше знайомство з Черніговом виявилось досить поверхнєвим. Тоді через втому та брак часу я так і не зумів зорієнтуватись у тому, де ж розташовуються найцікавіші пам'ятки міста, а тому, це стало чудовою нагодою для того, щоб відвідати Чернігів ще раз. Цього разу я виділив на прогулянку містом куди більше часу і як виявилось, зовсім не дарма, адже Чернігів — здатний задовольнити вимоги навіть найвибагливіших туристів і цілком справедливо може вважатись одним з найкрасивіших міст України.

Цього разу маршрут моєї подорожі був досить звичним, як для подорожей виключно електричками. Загалом він виглядав так : Кропивницький - Знам'яка - Кременчук - Ромодан - Гребінка - Ніжин - Чернігів. Час провдений у дорозі зайняв майже добу, адже стартував із Кропивницького я о 10 годині ранку, а до кінцевого пункту призначення прибув наступного дня близько 8 години ранку. Витрати на дорогу обійшлись приблизно в районі 50-ти гривень. Хоч, економія з іншими транспортами засобу є доволі відносною, адже наведена ціна включає в себе лише вартість квитків, однак були ще й витрати пов'язані з харчуванням. Цікавий факт, з'їсти пиріжка на знам'янському вокзалі за рівнем фінансових витрат можна співставити з вартістю квитка до Кременчука. До речі, порада для курців, якщо будете колись на залізничному вокзалі цього міста, куріть лише у відведених для того місцях, адже місцева поліція бориться з пропагандою тютюнових виробів не лише на словах, тому ризик поповнити свою біографію адміністративним штрафом у 51 гривню тут високий як у жодному іншому місті.

Загалом, дорога до Чернігова пройшла без будь-яких сюрпризів та несподіанок. Хоча, доля залишила мені їх на зворотній шлях додому, а доти ж, нічого не підозрюючи, я встиг навіть оглянути вже знайоме для мене місто Кременчук. Прогулянка цим містом не тільки освіжила в пам'яті визначні місця цього міста, а ще й внесла свого роду різноманіття, адже яким би ти відданим туристом не був, постійний перестук коліс та сидіння на дерев'яних лавках електричок набридає.

Чернігів зустрів дещо прохолодною, однак ясною погодою. Проведена доба в дорозі звісно ж давала про себе знати, тому першим, що я оцінив у Чернігові, стали заклади сфери послуг на залізничному вокзалі. Отож, всередині вокзалу як і раніше працюють два ларьки з продуктами. Окрім того, до послуг пасажирів, тут є платний туалет, вартість користування яким є досить демократичною - 3,50, в той час, як більшість інших міст вже давно підняли планку до 5 гривень, а подекуди і більше. Також у Чернігові досить просторий зал очікування, однак його недолік у тому, що взимку тут дуже холодно і для транзитних пасажирів очікування пересадки тут може стати справжнім випробуванням. А з недавніх пір тут ще й не працюють кімнати відпочинку, що доволі дивно, адже Чернігів все ж таки -має статус обласного центру України, та й кількість приїжджих туристів тут також чимала. Очевидно, причина такого маленького недостатку, як би не дивно це звучало, станція Ніжин, яка має статус вузлової, є найбільшою у Чернігівській області та знаходиться порівняно недалеко від обласного центру.

На цьому, від невеликих недоліків пропоную перейти до великих "плюсів". За традицією, моя розповідь про місто розпочинаєтья із залізничного вокзалу, проте в Чернігові - це не просто формальність і трохи нижче я поясню чому.

До закінчення Другої світової війни, роль залізниці, яка з'явилась тут у 1891 році і то у вигляді вузькоколійки, була досить номінальною. А роки і війни і взагалі стали чималим випробуванням для жителів міста, адже німці під час відступу розбомблювали і руйнували практично все на своєму шляху. Потрапив під роздачу і тогочасний залізничний вокзал, який щоправда, особливої архітектурної цінності з себе не представляв. Проте, чернігівський вокзал - чи не єдиний приклад того, як перебудова радянських часів виявилась куди кращою за зруйновану стару. І дійсно, зведений у післявоєнні роки вокзал, будівлею якого милуються туристи і сьогодні, став справжньою окрасою міста. До речі, легенди Чернігова починаються саме з вокзалу. Справа в тому, що його будівництво радянська історіографія цілком і повністю записала до совго активу, називаючи архітектором такого собі Гранаткіна Г. І. Однак, місцеві старожили зовсім не вірять офіційним джерелам та перконані у тому, що справжнім автором проекту будівлі є німецький офіцер, який після війни не захотів повертатись назад до Німеччини, а решту життя провів саме у Чернігові. І чесно кажучи, в таку легенду віриш не тільки тому, що вона красива. Згадуючи те, які сірі та сумовиті вокзали проектували рядянські ахітектори тих часів, важко повірити в те, що вони б стали заморчуватись навколо зведення такої шедевральної будівлі, до того ж у місті, яке знаходиться дешо осторонь основних магістральних шляхів.

В розкладі станції Чернігів сьогодні пристуні кілька пар поїздів дальнього слідування, а також приміських електро та дизель поїздів. Очевидно, позначилось відносно недалеке розташування сусідньої країни - Білорусі, куди можна дістатись не лише на пасажирських потягах, а й на електричці - Чернігів - Іолча. Цікавість станції Іолча полягає в тому, що хоч ця станція і розташована на території Білорусі, обслуговується вона Укрзалізницею та є єдиною станцією подібного типу. Загалом, електричка до станції Іолча є за великою мірою прерогативою місцевих жителів. Оскільки пасажири електропоїзда переважно одні і ті самі люди, прикордонний контроль проходить тут дуже швидко, однак якщо серед пасажирів затесався "чужак" не з місцевою пропискою, контроль може затягнутись.

Сьогодні Чернігів - найпівнічніший обласний центр України. Населення міста складає 288 тисяч жителів.З точки зору історії, Чернігів - можливо одне з найвпливовіших міст Київської Русі, одразу після Києва. Особливо не вдаючись в історичні подробиці, зазначу що Чернігівське князівство свого часу було одним з найбільших на території Європи. Та й загалом, Чернігів не дає приводу сумніватись у своїй древній історії, що збереглось у великій кількості пам'яток та легенд, завдяки яким у місті сьогодні активно просувається бренд "Чернігів - місто легенд", безпосередньо з якими, а також з місцями, яким вони присвячені познайомимось у другій частині матеріалу.